Так формулюють свою мрію хлопчаки, які тренуються поруч з Олександром Колодієм (на фото), заслуженим майстром спорту з кульової стрільби, 8-кратним чемпіоном Європи, чемпіоном та рекордсменом Дефлімпійських ігор 2009 року. Язик не повертається назвати Сашка людиною з обмеженими можливостями, бо він дає фори ровесникам у всьому

Олександр не може чути захоплених відгуків і слів похвали на свою адресу, але глухота не завадила йому в повній мірі реалізувати себе і у спорті, і у житті. Мужній характер, воля до перемоги, величезна працездатність — ось складові його успіхів, які дивують і вражають спеціалістів та численних прихильників.

— Сашко вперше прийшов у тир після закінчення школи-інтернату для дітей з вадами слуху. Природні задатки в нього, безперечно, були помітні, але не менше важила і готовність хлопця серйозно працювати, викладатися на тренуваннях на сто відсотків. Видно було, що батьки Саші привчили його до самостійності, до занять фізкультурою. У цій сім'ї є традиція ранкових пробіжок, обов'язкової зарядки. А для нашого виду спорту фізична підготовка має велике значення. Перед стрільбою і після неї спортсмен зважується. За час стрільби він може втрачати до двох кілограмів ваги. Хоч навантаження в нас статичні, але напруга величезна, — розповідає наставник Колодія, заслужений тренер України Олександр Платонов.

Тут, у тирі, що знаходиться у підвалі Луцької школи № 25, тренуються і вихованці Центру інвалідного спорту, і дитячої спортивної школи. Хлопчаки приїжджають не тільки з Луцька, а й з навколишніх сіл. Шестикласник Тарас каже, що вибрав кульову стрільбу, бо це — спорт мужніх чоловіків, які мають діло із справжньою зброєю. А ще тут є з кого брати приклад, є у кого вчитися. І хоч пістолет, який тренер видає школяру після підготовчого заняття, в його руці не настільки «слухняний», як у досвідчених спортсменів, але хлопець не падає духом.

Атмосфера у колективі, з усього видно, доброзичлива, щира. Раз по раз чути сміх. Вади слуху зовсім не заважають Саші Колодію, Жанні Ковальській, Роману Дмитрашку (теж іменитим чемпіонам) з півслова розуміти тренера, спілкуватися із здоровими його вихованцями. «Зіркова хвороба», незважаючи на численні спортивні титули, їх не вразила: товариські, веселі молоді люди, які поміж основними заняттями зі стрільби влаштовують і тенісні турніри, і легкоатлетичні кроси на шкільному спортивному майданчику, і змагання на скакалках.

— Можливо, феноменальні здібності Олександра пояснюються якоюсь унікальною гостротою зору? — запитую в тренера, який майже півгодини перелічує головні спортивні перемоги юнака.

— Ні, якраз навпаки, із зором у хлопця є проблеми. Спеціалісти Центру хірургії ока професора Загурського, провівши обстеження, підібрали Олександру окуляри. Тож досягає успіхів спортсмен не завдяки, а всупереч обставинам долі.

У своїх 25 років Саша встиг значно більше, аніж його здорові ровесники. Сам заробив собі на квартиру, займається улюбленою роботою як спортсмен-інструктор збірної команди країни, навчається в Інституті розвитку людини міжнародного університету «Україна». Зрештою, він — кавалер ордена «За мужність», який увінчав здобуті медалі й кубки за спортивні досягнення.

— Коли я починав працювати з групою хлопців і дівчат, які мали вади слуху, то спочатку дуже хвилювався, чи зможемо ми порозумітися. Але тепер я переконався, що з ними легше працювати, аніж із здоровими. Ці люди вміють підпорядкувати своє життя головній меті, — каже Олександр Платонов, який має 34 роки тренерського стажу.

Я ж про Олександра Колодія чула багато добрих слів і від священика Степана, одного із засновників Волинського православного братства тверезості. Братство активно залучає успішних молодих людей, відомих спортсменів до популяризації здорового, тверезого способу життя, організовує зустрічі з ними в школах, училищах.

— Ніщо не може краще переконати підлітків, аніж живий приклад тих, хто вміє уникати шкідливих спокус, долати труднощі, досягати перемоги над собою. Бачили б ви, якими очима дивляться учні на наших відомих спортсменів — Надію Миронюк, Світлану Гедіан, Тетяну Коб, Надію Боровську, Олександра Колодія, Олександра Борисюка... Спасибі їм за згоду долучитися і до соціальної реклами тверезого життя, — з вдячністю говорив отець Степан, завітавши до редакції.

— Якщо ти виборов право називатися одним з кращих спортсменів світу, то питання про спиртне перестає існувати. Саша справді ніде, ніколи і ні з ким не сідає чаркувати. Це його принцип. Надто багато сил вкладено у спорт, щоб відступати від правила, — озвучує позицію Олександра Колодія наставник, який, як і його дружина Вікторія Свереда, теж тренер, давно не потребує допомоги сурдоперекладача у спілкуванні з вихованцями.

Пунктуальність, точність, зібраність Саші помітні в усьому. І в тому, як акуратно, можна сказати з любов'ю, укладені його пістолети, а їх у спортсмена — п'ять, як відповідально ставиться він до щоденних тренувань, як вміє організувати час, щоб все встигнути. Хлопець успішно справляється і з роботою, і з навчанням, і з облаштуванням побуту. Кажуть, вміє навіть чудово куховарити. А головне — живе повноцінно, цікаво, яскраво й інших до цього заохочує.

Галина Світліковська

"Волинь" - незалежна громадсько-політична газета