У Любешівському районі проживає понад 2,5 тис інвалідів і проблеми мешканців одного з найвіддаленіших районів області особливо не вирізняються від інших населених пунктів, хоча значна територіальна відстань від Луцька зменшує можливості неповносправних людей для самореалізації та доступу до якісного соціального захисту. Серед учасників тренінгу «використання можливостей Конвенції ООН про права інвалідів для захисту прав та інтересів інвалідів», що відбувся 25 січня 2012 року у СМТ Любешів, переважала думка, що люди з обмеженими можливостями вплинути на владу, а тим більше вирішувати соціальні проблеми не можуть.

Обговорюючи поточні проблеми вже традиційно згадали про труднощі із доступністю. Хоча Комітет доступності, що діє при Районній державній адміністрації збирається часто, безперешкодне середовище в СМТ і районі бажає суттєвого покращення. Наявність пандусів в соціальних, адміністративних і лікувальних установах не означає, що вони є доступними для людей з порушеннями опорно-рухового апарату. Елементи доступності для людей з вадами зору взагалі відсутні, тотально незрячі люди фактично самостійно пересуватись селищем не можуть, а слабозорі мешканці мріють про маркування у контрастний колір перших та останніх сходинок та бордюрів перед переходами через дорогу.

Ще незрячі зосередили свою увагу на питаннях встановлення групи інвалідності, коли людині із значною втратою зору надають II або навіть III групу. І виявляється, що у відповідності до довідки МСЕК людина є самостійною і не потребує постійного догляду, а в реальності без допомоги сторонніх не може навіть вийти з дому.

Фактично в кожному районному центрі, окрім м. Луцьк, говориться про свавілля водіїв під час надання пільгового або безкоштовного проїзду інвалідів. Якщо пільгою особа з інвалідністю іноді і може скористатись, то про пільгу для супроводжуючого мова навіть не йде. Учасники тренінгу пригадували приклади коли інваліда виганяли з автобусу, або просто не зупинялись, помітивши на зупинці неповносправну особу.

Вільних вакансій, як і в інших районах, теж фактично немає. За словами працівника центру зайнятості, найскладніше працевлаштувати людей з вадами зору. Центр зайнятості максимум, що може запропонувати – це сезонні сільськогосподарські роботи, але здебільшого, окрім основного захворювання, люди з інвалідністю мають додаткові вади і купу протипоказань до важкої фізичної роботи, тому навіть маючи бажання працювати, не можуть за станом здоров'я їх виконувати. Слухаючи про такі реалії сьогодення, навіть складно оцінювати те, що інваліди віддають роботодавцям свої трудові книжки за 50 чи 100 грн в місяць.

Гарним прикладом є історія дівчини, яка будучи інвалідом II групи, прийшовши на громадські роботи до Управління молоді та спорту, проявила себе з найкращого боку і була працевлаштована. До речі, дане управління проводить постійно Програми стажування для молодих спеціалістів і за їх результатами, за наявності вільних вакансій, кращих працевлаштовує у своєму управлінні. Кожна особа з інвалідністю, що проживає в Любешівському районі, при наявності відповідної освіти і бажання працювати, теж може скористатись даною програмою.

На жаль, особи з інвалідністю фактично не залучені до активного культурного та громадського життя. Серед публічних заходів, що проводяться у районі, заходи для інвалідів, відбуваються тільки раз на рік – 3 грудня до всесвітнього дня інвалідів.

Для довідки

Тренінг «Використання можливостей Конвенції ООН про права інвалідів для захисту прав та інтересів осіб з інвалідністю» відбувся в межах проекту «Спільно творимо можливості: Участь громадськості у формуванні стратегії виконання Конвенції про права інвалідів у волинській області», який виконується Волинським обласним осередком ВМГО інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії спільно з ГО «Асоціація захисту прав молоді Волині» за фінансової підтримки «Фонду прав інвалідів» та підтримки Волинського обласного центру зайнятості.

Волинський портал людей з інвалідністю