5 березня 2012 року відбулася Скайп-конференція присвячена Темі «Особистий помічник для інваліда».
Головна мета заходу: інформування громадськості про важливість інституту особистого помічника та особистої допомоги, аналіз ситуації соціальної допомоги в Україні. 

У обговоренні теми прийняли участь юристи та активісти з інвалідністю  з різних міст України: Харків, Одеса,Чугинка Луганської області, Нова Каховка Херсонської області, Калуш та Івано-Франківськ,Здолбунів Львівської області, Луцьк.

З вітальним словом до учасників конференції звернулась юрист Вікторія Щербина з м. Нова Каховка, яка підкреслила необхідність визначення інституту особистого помічника в Україні на сучасному етапі приведення національного законодавства згідно Конвенції про права інвалідів. Наголосила, що стаття 19 Конвенції надає інваліду можливість вибору нарівні з іншими місця проживання, також про персональну допомогу, необхідну для підтримки життя в місцевій спільноті. Що головним аспектом поняття особиста допомога є те, що людина з інвалідністю сама визначає хто, коли, де і яким чином надаватиме їй підтримку. Упідтримці інституту особистого помічника проявляється не тільки гуманізм суспільства, а й економічний розрахунок. І це підтвердили на своєму досвіді Америка, Велика Британія, Канада, Швеція, Австрія, Німеччина, Франція нещодавно Швейцарія. На останок зазначила, що, не достатньо забезпечити інваліда візком та палицею, або іншими технічними засобами реабілітації, така соціальна політика нікуди не приведе, а інститут особистого помічника надасть змогу інвалідам бути присутніми в соціумі та жити повноцінним життям.

 Голова Харківської громадської організації незрячих юристів, адвокат Олег Лепетюк, виступив з доповіддю щодо соціальної допомоги в Україні. Коли мова йде про догляд, немає чіткого нормативного визначення, в різних законодавчих актах поняття догляду набагато відрізняються за змістом. Вважаю дискримінацією по відношенню до інвалідів загального захворювання, що вони не мають право на компенсацію по трьом видам догляду, як наприклад інваліди з трудовим каліцтвом, на спеціальний медичний догляд – мінімальна заробітна плата, на постійний сторонній догляд – ½ мінімальної з/п та на побутовий догляд – ¼ мінімальної з/п. Достатньо наявності інвалідності та потребу у сторонній допомозі і аж ніяк не статусу малозабезпеченого для отримання соціальної допомоги на догляд. Для інвалідів з дитинства та інвалідів війни таких умов немає.

 Олексій Зеленцов адвокат, Чугинка Луганська область в своїй оповіді наголосив: «Социальные услуги, которые будут оказываться инвалиду на дому, будут как и ранее сводиться к такому перечню: сходить в магазин, приготовить еду, прибрать в квартире. Общая продолжительность таких СУ не будет превышать 2-4 часа в неделю. А если инвалид нуждается в более существенном уходе: пересесть в инвалидную коляску, принять ванну, решить проблемы с туалетом и т.д., то такой уход инвалид не сможет получить на дому, а только в доме-интернате.

Следовательно, на практике, например, большинство спинальников смогут жить дома, большинству из них такого ухода достаточно, а шейники вынуждены перебираться в дома-интернаты. Это не справедливо, во всех цивилизованных странах шейники имеют право жить дома и вести полноценный образ жизни.

Люди с инвалидностью имеют те же права на жильё, на самостоятельный способ жизни, на семью, на участие в общественной жизни, на адекватный медицинский и социальный уход, на социальную защиту. Действующий в Украине порядок предоставления Социальных Услуг не соответствует нормам Конвенции ООН «О правах инвалидов», в части осуществления ухода за инвалидом». Запропонував: «Конвенция ООН ОЗПИ ратифицирована Законом в 2009 году и имеет высшую юридическую силу по сравнению с нормами национального законодательства. Конвенция разрабатывалась и принималась развитыми странами (при активном участии общественных организаций), которые в сравнении с Украиной, имеют гораздо больший опыт защиты прав человека, в том числе и человека с ограниченными возможностями. Поэтому и в вопросах предоставления Социальных Услуг инвалиду необходимо исходить из предписаний Конвенции и учитывать опыт европейских стран в этом вопросе, в том числе и швейцарский опыт предоставления инвалиду возможности нанять личного помощника для обслуживания на дому».

 Балашова Наталя Одеса: «Поддерживаю инициативу создания института перосонального помощника. Будет много трудностей, потому, что наше государство много денег отмывает на этих інтернатах, государству не выгодно эти индивидуальные помощники, хотя они намного эфективней для инвалида».

 Богдан Мойса Луцьк: «Насправді ідея особистого помічника є вкрай важливою. У нас особливо гостро проблема допомоги людям з інвалідністю є в селах».

 Фурсова Людмила, Луцьк, громадська організація інвалідів з вадами зору "Генерація успішної дії", місто Луцьк: «Ідея хороша і заслуговує на всебічну підтримку».

 Володимир Бозюк Калуш Інвано-Франківщина: « Я повністю підтримую пропозиції доповідачів. Вважаю, що потрібно створювати такі робочі місця і  таким чином допомагати інвалідам.»

Юрій Будзик, Івано-Франківськ підтримав також необхідність створення інституту особистого помічника, та наголосив, що така можливість просто необхідна хворим. «Нажаль передбачаю великі труднощі, як з прийняттям необхідних законів, так і з їх реалізацією на практиці».

Віталій Ярмольчук адвокат Здолбунів Львівської області: «Я обома руками за. Сам працюю адвокатом і часто потребую такої допомоги. Навіть просто в суд сходити, бо там і пандуси круті, якщо є, та й сходи часто є, так що мушу друзів просити».

 Під час скайп-конференції було запропоновано скласти Резолюцію.

 Підсумовуючи конференцію всі учасники підтримали створення інституту особистого помічника для інваліда в Україні.

 Кожна людина з інвалідністю може висловити свою думку, чи підтримує вона інститут особистого помічника, чи потрібен він інвалідам??

Відповіді надсилайте на адресу:vika_99@mail.ru або телефонуйте 0502393495