Україна законодавчо закріплює Конвенцію ООН про права інвалідів. До розробки регіональних програм із впровадження Конвенції долучилися і волинські громадські активісти. Про проблеми, з якими зіткнулися люди з особливими потребами, йшлося 18 вересня під час прес-конференції з представниками ГО «Генерація успішної дії».

Член громадської організації Людмила Фурсова наголосила, що головна проблема України, в тому числі й Волині, – це доступність населених пунктів для неповносправних. «Якщо людина через певні причини не може вийти з дому, то про яку освіту, про яке працевлаштування можна говорити?!» – зауважила громадська активістка і додала, що наразі впроваджується проект «Спільно творимо можливості: участь громадськості у формуванні стратегії впровадження Конвенції ООН про права інвалідів у Волинській області». Проект передбачає багато кроків для того, щоб зробити регіон доступним для людей з особливими потребами. Однак, за словами Фурсової, програму довелося істотно «порізати» і надалі вона з різних, у тому числі фінансових, причин буде зменшуватися. Як зазначила діячка, програма базуватиметься не на наданні пільг, а на створенні рівних можливостей.

У рамках реалізації проекту представники громадських організацій людей з обмеженими можливостями організовували у районах Волині так звані «вільні простори», які передбачали спілкування з місцевими владцями. Під час таких зустрічей громадські активісти зіткнулися з нерозумінням і несприйняттям посадовців. «Навіщо створювати доступне середовище, якщо ми всі послуги можемо надати вдома?!» – це ключова фраза районних чиновників. Вони цікавилися, навіщо потрібно встановлювати озвучувані світлофори, якщо незрячі «раз на місяць з дому виходять». Також здивувала владців теза про доступ до інформації людей з інтелектуальною недостатністю. Мовляв, навіщо організовувати доступ до інформації людям, які все одно нічого не розуміють. Як пояснила Людмила Фурсова, інтелектуальна недостатність – це не завжди недуг, який унеможливлює нормальне сприйняття якихось відомостей. До речі, для таких людей коштом громадських організацій нещодавно створили спрощену версію Конвенції ООН про права інвалідів.

Іще одна невирішена проблема – у Маневичах. Справа в тому, що залізничні колії ділять населений пункт на дві частини. Раніше через залізницю був прокладений пішохідний перехід, однак після численних аварій його закрили. Тож тепер дістатися з одного кінця міста до іншого можна тільки через місток зі сходинками, та, на жаль, він не адаптований для інвалідів-візочників.

Існують проблеми і у сфері надання правової допомоги людям із інвалідністю. Тому «Генерація успішної дії» запровадила новий проект, у рамках якого в п’яти районах Волинської області юрист (який, до слова, теж інвалід) надаватиме безкоштовні консультації.

Представник «Генерації успішної дії» Богдан Мойса зазначив, що на законодавчому рівні в Україні немає проблем із захистом інвалідів. «Ніби є законодавство, але воно чомусь не працює», – розповідав він. За його словами, в державі функціонує усього шість вагонів, обладнаних з урахуванням потреб неповносправних. Також лише у декількох областях України на залізничних та автовокзалах існує послуга супроводження людей з особливими потребами. На жаль, у Луцьку такі послуги не надаються.

Щодо Луцька, то Богдан Мойса відзначив формальний підхід до створення необхідних умов для інвалідів. «Магазин робить пандус не тому, що думає, як ним буде їздити візочник, а тому, що так треба», – зауважив він. Активіст розповів і про озвучуваний світлофор на проспекті Соборності. Кілька місяців він не працював, а коли після численних скарг його знову ввімкнули, звук зробили надто гучним, що викликає невдоволення у мешканців прилеглих будинків.

"Волинський Iнформацiйний Портал OnLine”