Щодня життя багатьох людей просівається крізь сито хвороб. Комусь щастить доволі швидко пройти випробування болем і забути про нього, комусь – зоставатися на його вістрі тривалий час. Скільки саме – невідомо. І якщо, на жаль, зболену тяжкохвору людину вже не зцілити, то потрібно бодай спробувати полегшити її долю. Саме для цього і створюються хоспіси – установи медичного типу, в яких безнадійно хворі пацієнти одержують гідний догляд. Такі пацієнти оточені звичайними «домашніми» речами, до них відкритий вільний доступ родичам і друзям. Медичний персонал забезпечує так звану «паліативну» медичну допомогу. Наприклад, хворі можуть одержувати кисень, що знеболює, зондове харчування. Мінімум лікарів і максимум середнього й молодшого медичного персоналу. Основна мета перебування в хоспісі – скрасити останні дні життя, полегшити страждання. Це гуманно з будь-якої точки зору, крім того, економічно вигідніше, ніж лікувати термінальних пацієнтів в умовах відділення інтенсивної терапії. На пострадянському просторі ця проблема не вирішена, але треба колись починати.

Саме цій проблемі була присвячена науково-практична конференція «Становлення паліативної і хоспісної медицини в Україні та Кіровоградській області», яка відбулась в обласному онкологічному диспансері.

На конференцію були запрошені гості з інших регіонів України, які займаються проблемами хоспісної та паліативної допомоги і мають великий досвід роботи в цьому напрямку, а саме виконавчий директор ВГО «Українська Ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Леся Брацюнь, головний лікар Івано-Франківської обласної лікарні «Хоспіс» Людмила Андриїшин, адміністратор благодійної установи міста Львова «Шпиталь імені Митрополита Шептицького» Дзвенислава Чайківська, представники волонтерських організацій та духовенства.

Паліативна допомога – це окремий вид медичної допомоги, що надається на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань і включає в себе комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей. Допомога паліативним хворим надається в хоспісах та спеціалізованих відділеннях.

На сьогоднішній день в Україні функціонує близько 15 таких відділень та закладів: у Львові, Івано-Франківську, Києві та інших містах. Ще на території України є кілька приватних хоспісів. Найбільший досвід має Івано-Франківськ, де хоспіс працює вже 15 років. Загалом же, в усіх хоспісах України, налічується 850 ліжок. Кіровоградщина, маючи населення близько мільйона, потребує від 80 до 100 ліжок.

– Створення хоспісного відділення є актуальним для Кіровограда, адже станом на сьогодні 588 мешканців міста, 151 з яких – з онкологічним захворюванням та 437 соматичних хворих (інвалідів І групи у термінальній стадії), потребують такої допомоги і мають право на гідне завершення життя без болю, оточені піклуванням і доглядом, – зазначила, аналізуючи стан надання та перспективи бачення розвитку паліативної і хоспісної допомоги в Кіровограді начальник управління охорони здоров'я міської ради Оксана Макарук. – Незважаючи на те, що в обласному центрі немає хоспісного відділення, але такі хворі отримують паліативну допомогу як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах.

Натомість фахівці зауважують , що хоспісна допомога може надаватися і вдома, адже 85 відсотків невиліковно хворих мають бажання померти саме вдома. Однак для цього потрібно спеціально навчати людей і шукати волонтерів, які зможуть витримати тяжке психологічне навантаження.

Для надання медичної допомоги онкологічним хворим, які потребують введення наркотичних препаратів, при лікувально-профілактичних закладах міста, що мають ліцензію у сфері обігу наркотичних засобів та прекурсорів, функціонують три онкобригади.

У місті спостерігається тенденція до збільшення кількості осіб у термінальних стадіях онкопатології. Так, у 2010 році 217 осіб отримували наркотичні знеболюючі засоби, а у 2011 – 245 осіб. На ці цілі у 2011 році було виділено 518,45 тисяч гривень, на 2012 рік передбачено 532,53 тисячі гривень.

Стаціонарна паліативна допомога надається у міській лікарні швидкої медичної допомоги та центральній міській лікарні. У 2011 році таку допомогу отримали 80 хворих, у 2010-у –75, з них померли 42, а у 2010-у – 40.

– Аналізуючи показники діяльності онкологічної служби, за даними лікувально-профілактичних закладів Кіровограда, за минулий рік слід підкреслити, що поширеність злоякісних новоутворень залишається високою і зросла на 6,4 відсотка порівняно з 2010 роком, рівень онкологічної захворюваності по місту збільшився на 10,3 відсотка, – зазначила Оксана Олександрівна. – Хоча дещо зменшилася смертність від злоякісних новоутворень, але у структурі загальної смертності вона посідає друге місце та є вищою, ніж по Україні.

У світі паліативна медицина застосовується не лише для онкохворих людей, а й для людей, які мають інші невиліковні хвороби. Навіть незважаючи на те, що в багатьох країнах все більше почали використовувати ефтаназію, паліативна та хоспісна медицина продовжує розвиватися.

Не виняток і Кіровоград, де вирішення питання надання паліативної допомоги є одним із пріоритетних завдань міської програми «Центральний регіон-2015». З цією метою у міському бюджеті на 2012 рік заплановано 500 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення реконструкції та капітального ремонту приміщень центральної міської лікарні, де планується створити відділення паліативної допомоги на 25 ліжок. Як варіанти розглядаються приміщення інфекційного і терапевтичного корпусів.

Оскільки дане питання є не тільки медичним, а й, у першу чергу, соціальним, до проекту необхідно залучати соціальні служби, волонтерів благодійних організацій, Українську лігу сприяння паліативної та хоспісної допомоги.

«Хоспіс – не будинок смерті. Це гідне життя до кінця. Ми працюємо з живими людьми. Тільки вони вмирають раніше за нас», – саме цим мають керуватись у роботі, ті, хто працюватиме у подібному закладі.

"Вечiрня газета"