Для незрячих деякі місця на українських стадіонах обладнали аудіо-системами. Таким чином люди з вадами зору зможуть слухати спеціальне коментування матчу. Інвалідам на візках обіцяють безперешкодний проїзд на спецмісця. Можна сказати, що українські стадіони більш-менш готові приймати фанів з особливими потребами. От тільки цим фанам ще треба дістатися до спортивних арен, де відбуватимуться матчі «Євро-2012». Чиновники стверджують, що будували інфраструктурні об’єкти з урахуванням потреб усіх, зокрема й людей з обмеженими фізичними можливостями.

Серйозні випробування

Натомість представники організацій, які захищають в Україні права інвалідів наголошують, що деклароване дуже віддалене від реальної ситуації. Футбольним фанатам з інвалідністю треба бути готовими до серйозних випробувань, попереджає координатор програми «Безбар’єрна Україна» Національної асамблеї інвалідів України Ярослав Грибальський і говорить про велику кількість «архітектурних бар'єрів».

Грибальський наголосив, що досі не працює більшість «амбуліфтів», встановлених на стадіонах, в аеропортах, на залізниці. За його словами, одним з небагатьох винятків є спеціалізований ліфт в аеропорту «Бориспіль». А от працівників, які могли б професійно надати допомогу людині із особливими потребами не має і там. «Бракує спеціально навчених людей немає, – зауважив Грибальський у розмові з Deutsche Welle. – Персонал надає супроводжуючі послуги чисто по-людські, але не кваліфіковано».

Гостям з інвалідністю буде не надто комфортно й на українських залізничних вокзалах, застерігає представник Національної асамблеї інвалідів України. За словами Грибальського, там немає чіткого інформування про місця для інвалідів, відсутній чіткий маршрут, як інваліду безперешкодно добратися з вокзалу до місця призначення на візку.

Ізольовані інваліди

Голова Центру реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів містечка Лозова, що в Харківській області, Олег Лебідь наголошує: чимало й українських інвалідів хотіли б потрапити на матчі «Євро-2012», але дістатися з маленького провінційного містечка, скажімо, до Харкова доволі проблематично. «Я виїжджаю на візку з будинку й не знаю, як потрапити навіть в аптеку – бордюри такі, що ніхто їх не перескочить. На залізничному вокзалі те ж саме», – бідкається чоловік. Лебідь переконаний, що в Україні потрібно переглянути державні норми з облаштування доріг та тротуарів, аби ними могли їздити й інваліди. «Всі говорять про пандуси, але ж до них ще треба доїхати», – сказав Лебідь, відповідаючи на запитання Deutsche Welle.

Пандуси для самогубців

Однак і з пандусами не все так просто. Більшість будівель і переходів, які обладнані пандусами, все одно непридатні для інвалідів. За українськими будівельними нормами кут нахилу пандусу для безпечного пересування інвалідів на візках не повинен перевищувати 10 градусів, однак в Україні кут нахилу більшості пандусів – 30-40 градусів. Такі споруди лаконічно називають «пандусами самогубців».

«Переходи, метро, кафе для інвалідів на візках не доступні», – каже президент Спілки громадських організацій інвалідів Києва Олександр Ворона. За його словами, під час підготовки до «Євро-2012» на інвалідах просто зекономили. «Замість підйомних ліфтів обмежилися заасфальтованими доріжками для людей на візках, на «Олімпійському» інвалідам виділили такі місця, де майже не видно поля й зовсім не видно екрану», – обурюється президент Спілки громадських організацій інвалідів Києва.

Аби допомогти фанам з обмеженими фізичними можливостями, які збираються на «Євро-2012», Національна асамблея інвалідів підготувала спеціальний сайт. Він має й англійську версію (http://www.invatourism.org.ua/?q=en). На цьому порталі можна знайти інформацію про доступні для інвалідів кафе, готелі, музеї, транспорт в містах-господарях турніру.

Лілія Гришко

Deutsche Welle