Справжня історія про те, як двоє переселенцівіз зони АТО знайшли один одного в Краматорську і створили сім'ю

За офіційними даними, в Україні проживає понад 2,7 млн. людей з інвалідністю, і цифра ця, на жаль, постійно зростає. І хоча ми дуже часто чуємо про необхідність постійної соціальної адаптації їх у суспільстві, на ділі ставлення до цієї категорії громадян змінюється дуже повільно. Багато інвалідів практично залишаються осторонь від суспільного життя. Ну, а в Донецькому регіоні проблема посилюється в результаті силового протистояння.

Безперечно, всі, хто покинув місця свого постійного проживання, відчувають зараз великі життєві труднощі, а людям з інвалідністю доводиться ще важче. Тому даній проблемі в Краматорську приділяють підвищену увагу, але винятково особлива роль у цій роботі належить фахівцям Донбаського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів. Це по – справжньому унікальний спеціалізований заклад, який допомагає людям з інвалідністю, в т. ч. і вимушеним переселенцям, не просто пройти навчання за фахом, але й отримати шанс на нормальне повноцінне життя.

Колектив співробітників Центру докладає всі зусилля, щоб їх слухачі відчули впевненість у власних силах, отримали можливість реалізувати себе, як особистість.

Подія, яка сталася в житті Донбаського МЦПРІ 8 липня цього року, можна назвати по-справжньому знаковою: слухачі центру – переселенці з зони АТО – Сергій Бобровський і Тетяна Курочка -  вирішили створити сім'ю і вступити в законний шлюб.

Але цій значущій події передувало чимало випробувань та перешкод, які випали на долю закоханих. Обоє вони пересуваються на інвалідних візках, обоє - переселенці – він з Горлівки, що на Донеччині, вона – з маленького села Курячівка, що на Луганщині.Рідні домівки вимушені були покинути через розруху та обстріли бойовиків.  І все ж таки, всупереч всім випробуванням, доля  виявилася прихильною до Сергія та Тетяни: в Донбаському МЦПРІ вони знайшли не тільки захист від війни, але і зустріли один одного, отримали професійну та психологічну реабілітацію, набули професії, друзів, і головне – стали нареченими. Тетяна та Сергій беруть активну участь у різноманітних  заходах даного закладу, а також у заходах  всеукраїнських організацій інвалідів, навіть залучилися до міжнародного проекту, котрий реалізують в Україні ВГО  «Національна Асамблея інвалідів України» (НАІУ) спільно з UCP WheelsforHumanity (США) та Українською асоціацією фізичних терапевтів під назвою «Тренінги, розширення економічних можливостей, допоміжні технології та послуги медичної/фізичної реабілітації». Ставши учасниками проекту, подружжя має на меті отримати міні- грант на відкриття власної справи. Вони вже розробили бізнес – план і надіслали його на конкурс, оголошений організаторами.

І так тепер у всьому – наречені завжди підтримують одне одного і всі проблемні питання вирішують тільки спільно. 

- Стосунки Тані і Сергійка розвивалися на очах колективу Центру,- говорить директор ДМЦПРІ Світлана Фоміна. - Ми були свідками, як  зароджувалось їх кохання, як було зроблено пропозицію руки і серця, вибиралась весільна  сукня та весільні обручки. Тому всі ми дуже раді і щасливі знаходитись сьогодні на цьому світлому, прекрасному святі.

На церемонії одруження в Краматорському ЗАГСізібралося багато гостей, в т. ч. і представники соціальних служб і громадськості міста та області, рідні, друзі, одногрупники, які щиро раділи народженню нової сім'ї.

І ось настав найвідповідальніший момент урочистостей: іменем держави Україна громадяни Бобровський і Курочка були оголошені чоловіком і дружиною!

Незважаючи на унікальність ситуації, церемонія одруження пройшла по-справжньому святково, з дотриманням усіх традицій. Наречені навіть виконали для гостей свій перший весільний вальс. І, звичайно ж, усі присутні адресували молодятам безліч добрих побажань.

Вагомість цього свята важко переоцінити: кожен, хто побував на весіллі Сергія і Тетяни, мав змогу переконатися в тому, що інвалідність – це не привід  для смутку і відлюдництва, а лише обмеження, з якими можна і треба жити, причому жити цікаво, повноцінно й щасливо. Просто людям з інвалідністю чи їх сім'ям потрібно трохи допомогти, дати їм можливість бути по – справжньому рівноправними членами суспільства. І тоді ніякі перешкоди не зможуть встояти перед прагненнями та силою людського духу.

Донецька обласна організація інвалідів.Начало формыКонец формы