Цього літа Полтавський міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів розпочав роботу у відреконструйованому приміщенні. Якщо раніше площа закладу становила 300 квадратних метрів, то нині – 2000. Відповідно, і пацієнтів тут приймають більше. Днями центр відвідали громадяни Німеччини, вони – представники організації, яка теж опікується людьми з особливими потребами. У якості подарунка привезли імпортні інвалідні візочки. Так вийшло, що подарунки «знайшли» адресатів раніше, ніж іноземні гості, тож діти вже оцінили їх переваги перед вітчизняними.

Полтавка Ксенія Глушко у вересні йтиме до другого класу. Дівчинка, яка пересувається за допомогою інвалідного візка, навчається у звичайній школі. Після заміни старого засобу пересування но новий кожен рух дається дитині легше.

Ксенія Глушко, пацієнтка міського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

- В українському візочку майже неможливо їздити

- Розкажи, чому?

- Бо важко!

Мама дівчинки Юлія Голубіхіна не натішиться появі нового інвалідного візочка. Говорить, завдяки йому донька почала більше рухатися.

Юлія Голубіхіна, мати

Ксюша, розкажи, як тобі зручніше? А вона: Мама, наш український візочок не потягнеш, а цей - зовсім інший! Одним пальчиком можна перекрутити. Ну це ж ноги дитини, це її повноцінне життя! Так багато значить, коли дитина може самостійно на кухню виїхати, взяти самостійно олівці, фломастери/

Новенький візок Ксенія Глушко та ще кілька дітлахів, які мають схожі проблеми зі здоров'ям, отримали у подарунок від іноземних гостей. Представники одного із закладів Німеччини, який спеціалізується на реабілітації інвалідів, привезли маленьким полтавцям з особлими потребами імпортні візочки, які менш громіздкі та значно легші у користуванні.

Сергій Чумак, голова обласного осередку Всеукраїнської організації інвалідів

Конвенція про права інвалідів починає діяти уже і у нас, це діє на рівні спілкування між самими організаціями/

Ханні Росек, представник німецької організації, яка опікується інвалідами

Наша співпраця розпочалася минулого року, після того, як ми познайомилися в Одесі на міжнародній конференції. Ми зрозуміли, що робота наших організацій дуже схожа. Ми маємо ті ж самі цілі і контингент, з яким працюємо/

У центрі, розповідає його директор Людмила Лисенко, надають низку соціальних, а не медичних послуг. Звичайно ж, заклад забезпечений медичним супроводом, тут є сенсорна кімната, відділення бальнеології, тренажерна зала. З розширенням площі приміщення розширились і можливості центру.

Людмила Лисенко, директор міського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

Якщо раніше ми приймали 8-10 дітей щодня, то нині у нас є можливість приймати 60 дітей одночасно

Щокварталу у центрі можуть проходити реабілітацію півтори сотні дітей віком від 2-х до 18 років. А завдяки подарункам німецьких гостей діти щодня відчуватимуть полегшення, адже не доведеться мати справу з важкими залізними конструкціями на колесах.

Марина Молька