Житель Ізюму інвалід-візочник Олександр Голуб – не увінчаний лаврами переможця, хоча цього року він вдруге став чемпіоном світу з бодибілдингу, повідомляє"Слобідський край".

Олександр розповів кореспонденту СК, як він живе, тренується, хто його підтримує.

Спорт для Олександра – це образ життя, його невід'ємна частина.

– Це те саме, що «їсти й пити». – каже спортсмен. – Цим видом спорту займаюся вже чотири роки. Взагалі я вже понад десять років у пауерліфтингу. Був трикратним чемпіоном України.

У підготовці до чемпіонатів бере участь уся родина. Тренування відбуваються вдома.

– Допомагає мені моя родина. На вихідні син приїжджає, серед тижня мама, яка «млинці» (диски) для штанги підкочує, – з теплом розповідає Олександр, – Тренажер мені подарував більше ніж десять років тому Валерій Білокудря. Був поштовх, мені допомогли, і я почав займатися спортом.

До речі, сину Олександра Голуба передалася любов батька до спорту. Йому 21 рік, він має перший розряд з боксу, виступав на обласних змаганнях. Разом з тим Олександр зазначає, що інвалідам важко соціалізуватись у суспільстві, зокрема, створити сім'ю.

– За статистикою сім'ї, де один з подружжя є інвалід, дуже часто розпадаються, адже другий не витримує такого життя, – каже чемпіон з інваспорту.

Бодибілдинг – це не єдине спортивне захоплення Олександра. Служба в армії допомогла відкрити йому талант до стрільби.

– Сказати відверто, я хотів би займатися іншим видом спорту. Мені дуже подобається стрільба. З лука, гвинтівки, пістолета – будь-яка. Добрі навички зі стрільби дала військова служба. Мені це подобається, але, на жаль, у нашому місті немає можливості займатися стрільбою, – розповідає Олександр.

У найближчих планах спортсмена взяти участь у чемпіонаті України з пауерліфтингу (у змаганнях з жиму штанги), який відбудеться наступної весни. Також є бажання поїхати в наступному році до Польщі на чемпіонат Європи та до Німеччини, у Гамбург, де пройде подібний спортивний форум, але вже міжнародного рівня.

– Це ті спортивні заходи, до яких треба серйозно готуватися. Сьогодні Україну серед інвалідів у цьому виді спорту представляють три чоловіки. З нашого регіону це я та двоє хлопців з Криму, хоча вони не візочники. Знову доведеться шукати спонсорів, адже ці поїздки не фінансуються з бюджету.

Та, незважаючи на труднощі, Олександр вірить у свою перемогу. Долати перешкоди для спортсмена – це норма життя. Тому чемпіон світу з бодибілдингу серед спортсменів з обмеженими фізичними можливостями радить не здаватися, ставити мету та досягати її, а добрі люди, щоб допомогти, завжди знайдуться.